Що сталося з моєю країною?
Колись багатою та красивою,
Колись сильною та єдиною.
Колись квітучою Україною?
Залишилась вона розорена,
Розбита і пограбована.
Бо нема господаря чесного.
Бо нема хазяїна мудрого.
Як би знали козаки
Та Тарас із Лесею,
До чого докотились ми,
Та, що ми натворили.
Подивившись би на це
Промовляли мабуть,
"Не за це боролись ми,
Не за це страждали"!
Загубили Україну.
Віддали у рабство.
За багаті бариші
Продались багаті.
Вибач нене Україно,
Вибач мила, люба.
Не змогли зберігти ми
Тебе воєдино.
Та боротися ми будем,
Ще сили є вдосталь,
Ще козацький дух у жилах
Не забутий просто.